Інформація та завдання для учнів 7 класу

вправи для пресу

стрибки у довжину з розбігу

Домашнє завдання!

Стрибок у довжину з місця( 3 спроби)

Кращий результат надіслати мені.

Хлопці 180 см, дівчата 160 см.

 Виконуємо вправи на розвиток швидкості, координації, витривалості

Техніка естафетного бігу

    

 Найважливішими факторами результативності естафетної команди є: показники індивідуальних результатів спортсменів на відповідних дистанціях; надійність передачі естафетної палички; узгодженість дій партнерів команди; цілісність єдиного колективу. Відповідно до правил змагань в естафетному бігу паличку потрібно передавати в коридорі довжиною 20 м. 

   В естафеті 4х100 м бігунам II, III і IV етапів дається додатковий розбіг від початку коридору в межах 10 м, що дозволяє набрати більш високу швидкість до місця передачі естафетної палички .

З урахуванням зон розбігу і передачі палички спортсмени пробігають на I етапі 110 м, на II - 130 м, на III - 130 м, на IV - 120 м. Тому при розстановці учасників команди по етапах необхідно враховувати їх індивідуальні особливості.

     Розглянемо техніку естафетного бігу 4 х 100 м. На I етапі бігун стартує з низького старту в віраж, як при старті на 200 м.

  Естафетна паличка тримається трьома пальцями правої руки, а вказівний і великий пальці випрямлені і впираються в доріжку у стартової лінії. Для того щоб бігун I етапу втік у бровки доріжки, він повинен завжди тримати паличку у правій руці, а передавати в ліву руку своєму партнерові. 

  Біг по дистанції здійснюється з максимальною швидкістю. Складність полягає в передачі естафетної палички в обмеженій зоні на високій швидкості. існують два способи передачі естафетної палички: Знизу - вгору і зверху-вниз. При першому способі бігун, який приймає естафетну паличку, відводить руку (протилежну руці передавального бігуна) назад трохи в сторону, великий палець відводиться в сторону площині долоні, чотири пальці зімкнуті, долоня дивиться прямо назад. 

  Передаючий бігун вкладає естафетну паличку рухом знизу-вгору між великим пальцем і долонею. Відчувши дотик естафетної палички, що приймає бігун захоплює її, стискаючи кисть.При другому способі рука відводиться також  трохи в сторону, але площина долоні дивиться вгору. Передаючий  бігун вкладає естафетну паличку рухом зверху-вниз, опускаючи її на долоню. При зіткненні палички з долонею приймає бігун захоплює її, стискаючи кисть. 

  Коли бігун, що передає естафету, досягає контрольну позначку  бігун,що приймає починає стартовий розгін. Вриваючись в зону передачі естафети, обидва бігуна зближуються, перший наздоганяє другого. Бігун який передає паличку за 2 бігових кроку повинен дати коротку команду голосом для того, щоб бігун який приймає випрямив і відвів руку назад для прийому естафети.            Після виконання прийому бігун, який прийняв естафету, виконує швидкий біг по своєму етапу, а бігун, який передав естафету, поступово сповільнюючи біг, зупиняється, але не виходить за бічні межі своєї доріжки. Тільки після пробіжки зони передачі іншими командами він залишає доріжку. Бігун II етапу несе естафетну паличку в лівій руці і буде здійснювати передачу бігунові III етапу в праву руку. На III етапі бігун біжить по віражу якомога ближче до бровки і передає естафету на IV етапі з правої руки в ліву руку. 

    Передача естафетної палички здійснюється вищеописаними способами. У зоні передачі бігуни повинні бігти, не заважаючи один одному, тобто по краях бігової доріжки в залежності від руки, що здійснює передачу. При раціональної техніці передачі естафети бігун, який бере паличку, повинен здійснювати біг і прийом естафети не озираючись назад, зберігаючи високу швидкість. Зазвичай бігун, який приймає естафету, стартує або з високого старту, або з низького старту з опорою на одну руку. При високому старті бігун повертає голову трохи назад, щоб бачити контрольну позначку і підбігає до неї . При старті з опорою на одну руку бігун дивиться назад через плече неопорной руки, або, опустивши голову, дивиться назад під неопорной рукою. 

      Дуже важливий елемент техніки в момент передачі - біг в одному ритмі, тобто бігти треба в ногу.

стрибкові вправи

В перервах між фізичними вправами учимось зав'язувати основні туристичні вузли.

Домашнє завдання!!!

 Зав'язувати  туристичні вузли.

 Вкластись на 12 балів дівчатам в 3 хв, хлопцям в 5 хв.

 Прислати відео звіт.

легка атлетика

Правила техніки безпеки під час занять легкою атлетикою

Пам'ятай і завжди виконуй!

1. При сильному вітрі, зниженій температурі та підвищеній во­логості повітря необхідно збільшити час на проведення розминки.

2. Взуття повинне мати підошву, яка унеможливлює ковзання.

3. Не перетинати зони бігу, стрибків, метання під час занять на них інших осіб.

4. Проведення занять на спеціально обладнаних бігових до­ріжках, поверхня яких рівна й неслизька. Доріжка повинна продовжуватись не менше, ніж на 15 м за лінію фінішу.

5. Під час бігу на короткі дистанції при груповому старті необхідно бігти по своїй доріжці.

6. Виключити різку миттєву зупинку.

7. Не бігти по біговій доріжці за годинниковою стрілкою.

8. Ретельно розрихляти пісок у стрибковій ямі - місці призем­лення.

9. Не виконувати стрибки на нерівному, рихлому або слизькому грунті. Не приземлятися на руки.

10. Граблі та лопати не залишати в місцях занять.

11. Граблі класти на землю зубцями донизу, шиповки - шипа­ми донизу.

12. Готуючись до метання, оглянути місцевість і впевнитись у відсутності людей у робочій зоні.

13. Не подавати снаряди для метання кидком.

14. Не стояти праворуч від метаючого, якщо він метає правою рукою, та ліворуч, якщо він метає лівою рукою.

15. Снаряди для метання збирати тільки з дозволу вчителя.

вправи загальної фізичної підготовки 

домашнє завдання!
Виконуйте вправи і присилайте мені на електронну адресу або вайбер.

спеціальні бігові вправи

домашнє завдання!
Присилайте відео звіт.

спеціальні стрибкові вправи

Українській баскетбол на сучасному етапі

Коли Україна в 1991 р. вийшла зі складу СРСР і стала окремою держа­вою, баскетбол теж набув самостій­ності. Масовий розвиток він одержав у школах, середніх і вищих навчальних закладах. Юні баскетболісти беруть участь у шкільних, міських та інших змаганнях. Найобдарованіші займа­ються у дитячих спортивних спеціалі­зованих баскетбольних школах, де під керівництвом досвідчених тренерів досягають високої майстерності. У кожному великому місті є баскетболь­ні клуби, вихованці яких беруть участь у національній першості країни, Куб­ку країни і міжнародних змаганнях. Український баскетбол досяг у своєму розвитку нових вершин. Починаючи з 1991 року, одразу після розпаду СРСР, в Україні проводиться власний чемпіонат з баскетболу. Першим чемпіоном країни став столичний "Будівельник", що здавна вважався найсильнішою українською командою. Гегемонія київського клубу розтягнулася на шість сезонів, протягом котрих конкуренти фактично не могли нічого протиставити "Будівельнику". Ця гонка за лідером призвела і до появи перших легіонерів в українських командах – починаючи з середини 90-х років Суперліга ставала все привабливішою для американських і балканських гравців, щоправда, досить невисокого рівня. Наприкінці століття, пріоритети в Суперлізі змінилися – серйозні фінансові проблеми, що спіткали столичні клуби "Будівельник" і "Денді-Баскет", вивели їх з рангу фаворитів, натомість, на їх місце прийшли одеська БІПА-Мода, маріупольський "Азовмаш" та новоутворений БК "Київ". Саме під знаком протистояння двох останніх клубів пройшло майже ціле перше десятиріччя 2000-х років. Враховуючи, що в команди стали вкладатися досить солідні кошти, зростав і рівень легіонерів, котрі приїздили в українські клуби – відповідно, ті ж "Азовмаш" і БК "Київ" вже мали змогу заявити про себе на європейській арені – в період з 2005 по 2007 роки силами маріупольського та київського клубів Україна мала постійне представництво в "Фіналі чотирьох" Єврокубку ФІБА. Починаючи з 2007 року кращі клуби Суперліги виступають в європейських турнірах під егідою УЛЄБ. В той же час, гравці, що виросли на теренах Суперліги, поповнювали клуби Старого та Нового світу. Серед таких – Віталій Потапенко, Станіслав Медведенко, Леонід Яйло, Григорій Хижняк, Олександр Лохманчук, Олексій Печеров, Сергій Ліщук, Сергій Гладир.

Виховання витривалості.

Якщо людина тривало виконує якусь роботу і втомлюється, але якийсь час за рахунок вольових зусиль вона може зберегти задану інтенсивність роботи це називається фазою компенсованого стомлення.

Якщо вольові зусилля не допомагають й інтенсивність роботи падає, це називається фазою декомпенсованого стомлення.

Витривалість – це здатність протистояти стомленню або тривало виконувати певну роботу без зниження її ефективності.

Крім компенсованого і декомпенсованого в спортивній практиці зустрічаються наступні види стомлення:  

• Фізичне – коли стомлюється нервово-м’язовий апарат.  
• Розумове – коли отримують розумові знання зі свого виду спорту.  
• Сенсорне – стомлення аналізаторів.  
• Емоційне – в основному на змаганнях (сильні переживання).

Залежно від заданих в роботі м’язів стомлення буває:

• глобальне – коли в роботі беруть участь понад 2/3 м’язів;
• регіональне – коли в роботі беруть участь від 1/3 до 2/3 м’язів;
• локальне (або місцеве) – коли в роботі беруть участь менше 1/3 м’язів.

Витривалість буває двох видів:

• Загальна витривалість – це здатність тривало виконувати роботу помірної інтенсивності (довго плавати, бігати).
• Спеціальна витривалість – це здатність тривало виконувати вправи змагань (тривало грати у футбол).

Методика виховання витривалості

1. Засобами виховання загальної витривалості є вправи помірної інтенсивності типу кросу, греблі. Засобами виховання спеціальної витривалості є самі вправи змагань, які виконуються багато разів.

2. Для виховання витривалості використовуються вправи як аеробного, так і анаеробного характеру.

3. Витривалість виховується тільки на фоні стомлення, тому її планують в кінці учбово-тренувального заняття або мікроциклу. Методи: безперервний, інтервальний.

4. У вихованні витривалості обовʼязково проходять функціональні і морфологічні перебудови в організмі.

5. У вихованні витривалості обов’язково підвищуються психічні межі.

6. Сенситивний період розвитку витривалості 15-16 років, коли організм за анатомічними і фізіологічними функціями нагадує дорослого.

7. Витривалість залежить від середовища.

Питання – тести

з теми «БАСКЕТБОЛ»

7 клас

1. Хто винахідник  баскетболу ?

а) Джеймс Нейсміт ;

б) Мел Ріду ;

в) Боб Гейлі.

2. Яким повинен бути майданчик для баскетболу ?

а) рівний прямокутник розміром 28 х 15 м.;

б) це прямокутник розміром 100-110м х 64-75 м.;

в) це прямокутник розміром 40м х 20 м.

3. Склад баскетбольної команди ?

а) складається із 12 чоловік: 5 основних і 7 запасних;

б) складається із 18 чоловік: 11 основних і 7 запасних;

в) складається із 12 чоловік: 6 основних і 6 запасних.

4.Як поділяються гравці в команді ?

а) центрові, нападаючі та захисники ;

б) нападаючі , на півзахисники та захисники ;

в) нападаючі та захисники.

5. Яка тривалість гри ?

а) 40 хвилин, 2 тайми по 20 хвилин, перерва 10 хвилин ;

б) 40 хвилин, 4тайми по 10 хвилин, перерва 5 хвилин ;

в) 45 хвилин, 3 тайми по 15 хвилин, перерва 7 хвилин ;

6. Коли відбувся дебют жіночого баскетболу на Олімпійських іграх ?

а) в 1948 році в Лондоні;

б) в 1976 році в Монреалі;

в) в 1972 році в Мюнхені.

7. Який фол може бути в баскетболі ?

а) персональний, командний;

б) командний і технічний;

в) персональний, технічний, дискваліфікуючий.

8. Як виконуються штрафні кидки ?

а) з лінії штрафного кидка , після дозволу судді протягом 5 с.;

б) з лінії штрафного кидка , по свистку протягом 2 хв.;

в)  з лінії штрафного кидка без дозволу .

9. Розміри баскетбольних щитів ?

а) 2,00 м. по горизонталі і 1,50 м. по вертикалі ;

б) 2,50 м. по горизонталі і 1,10 м. по вертикалі ;

в) 1,80 м. по горизонталі і 1,05 м. по вертикалі ;

10.Який повинен бути м’яч ?

а) круглий, діаметр 30 см, маса 400-450г.;

б) сферичної форми, помаранчевого кольору  довжина кола 74,9 см. - 78см.;

в) овальний, маса 500г.

11. Що повинен гравець зробити  після зупинки м’яча ?

а) віддати партнерові або зробити кидок у кошик ;

б) віддати супротивнику ;

в) покласти на майданчик.

12. Коли з’явився баскетбол у Європі ?

а) після 2-ої світової війни;

б) з 1920 року;

в) з 1940 р.

Присилайте відповідь мені на вайбер або електронну адресу. Від цього залежить ваш тематичний бал.

Модуль гімнастика

Правила техніки безпеки під час занять гімнастичними вправами

1. Загальні вимоги:

• Суворо дотримуватись вимог техніки безпеки на уроках фізкультури.

• Проводити заняття у спортзалі тільки разом з учителем.

• На уроці фізкультури учні повинні бути одягнені тільки у спортивну форму, нігті

  коротко обрізані, волосся підібране.

• Взуття має бути з гумовою підошвою.

• У місцях стрибків необхідно мати гімнастичні мати.

• Не виконувати вправи на гімнастичних приладах без страхування.

• Не стояти поблизу гімнастичного приладу під час виконання учнем вправ.

• При виконанні вправ поточним методом слідувати з інтервалом.

• При виконанні стрибків приземлення має бути м’яким з поступовим присіданням.

• Не виконувати вправи, маючи вологі долоні.

• Після занять потрібно мити руки з милом.

• Бути уважним при виконанні вправ, переходах від приладу до приладу.

• Перед виконанням вправ на приладах перевірити закручення гвинтів.

• Спортивна форма завжди має бути чистою.

• Взуття має відповідати розміру, що носить учень.

• При поганому самопочутті, пошкодженнях, запамороченнях, болях в серці, печінці,

  шлунково-кишкових розладах терміново звертатись до викладача.

Не дозволяється:

• Заходити в спортивний зал без спортивного взуття.

• Вживати жувальну гумку на уроці.

• Носити на уроках фізкультури ланцюжки, обручки та годинники.

• Штовхати у спину учня, який біжить попереду.

• Підсідати під гравця, який вистрибує.

• Робити підніжки, чіплятися за форму.

• Переносити важкі прилади без дозволу вчителя.

• Змінювати висоту приладів без дозволу вчителя.

• Переходити від приладу до приладу без дозволу вчителя.

2. Під час занять з гімнастики:

• Гімнастичні прилади повинні бути надійно закріплені , деталі скріплень мають бути

  надійно закручені.

• Робоча поверхня перекладини, брусів має бути гладкою. Пластини для скріплення гаків

  розтяжок мають бути щільно прикручені до підлоги і заглиблені врівень з підлогою.

• Гімнастичні мати мають впритул укладатися навколо гімнастичного приладу так, щоб

  вони перекривали площу зіскоку та можливого зриву або падіння.

• Гімнастичний місток має бути підбитий гумою, щоб запобігти ковзанню під час

  відштовхування.

• До занять гімнастикою допускаються учні, які пройшли медогляд та інструктаж з

  техніки безпеки.

Можливість отримання травм під час виконання вправ:

• на несправних приладах;

• без належної страховки;

• без застосування гімнастичних матів;

• на забруднених спортивних приладах, а також під час виконання вправ на приладах із

 вологими долонями.

Вимоги безпеки до початку занять:

• спортивне взуття має бути з неслизькою підошвою;

• протерти жердину перекладини сухою ганчіркою і зачистити наждачним папером;

• перевірити надійність кріплення перекладини, коня і козла, стопорних гвинтів на брусах;

• у необхідних місцях приготувати гімнастичні мати. Поверхня матів має бути рівною.

Під час проведення занять:

• не виконувати вправ на приладах без дозволу вчителя, а також без страховки;

• притримуватись інструкції щодо приземлення під час виконання стрибків через прилади;

• не стояти близько до учня, який виконує вправу на приладі;

• не виконувати вправи з вологими долонями;

• під час виконання вправ поточним методом слідкувати за оптимальністю інтервалів між

  учнями (з метою запобігання зіткнень).

Дії у разі непередбачених обставин:

• у разі появи в учня больових відчуттів у суглобах рук, почервоніння або потертості

 шкіри на долонях і поганого самопочуття припинити заняття і сповістити про це

 викладача;

• у разі виникнення пожежі у спортзалі негайно припинити заняття і вивести учнів із залу,

 сповістити про пожежу адміністрацію і відповідальні органи, а самому вчителю

 безпосередньо почати ліквідацію пожежі;

• якщо учень отримав травму, треба негайно надати йому першу медичну допомогу,

 сповістити про нещасний випадок адміністрацію навчального закладу і батьків, у разі

 необхідності, відвезти потерпілого до лікарні.

Вимоги безпеки після закінчення занять:

• прибрати спортивний інвентар у місце його зберігання;

• протерти жердину сухою ганчіркою і зачистити наждачним папером;

• ретельно вимити руки і обличчя з милом.

Не забувайте робить загальнорозвиваючі вправи! Розвивайте гнучківсь!

Підтягуйтесь! По закінченню карантину  будемо здавать на оцінку підтягування, віджимання, нахил уперед з положення лежачи.

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ГІМНАСТИКИ В УКРАЇНІ

Гімнастика як засіб фізичного розвитку, зміцнення здоров'я, військово-прикладної підготовки і лікування був відомий ще в далекій давнині. Термін "гімнастика" з'явився приблизно в V ст. до н.е. у Древній Греції й означав комплекс фізичних вправ для освітніх, військових і оздоровчих цілей. Древні греки вважали, що гімнастика додає тілу гнучкість, силу, спритність, стрункість, розвиває почуття краси, хоробрості, шляхетності. Древні греки використовували гімнастичні вправи не тільки для фізичного розвитку, але й у вишколі воїнів, а також у системі підготовки атлетів-олімпійців. У Древньому Римі застосовували в підготовці легіонерів гімнастичні вправи на дерев'яному коні, сход і спеціальних колодах для навчання штурмовим прийомам. У гладіаторських школах гімнастику використовували для розвитку спритності, сили і витривалості гладіаторів.

Визнаним видом спорту гімнастика стала в 1896 році, коли була включена в програму перших сучасних Олімпійських ігор. Хоча сучасна програма гімнастичних змагань визначилась далеко не відразу. До того ж проходили вони незвичайно. Змагання гімнастів не рідко організовували на відкритому повітрі. Не існувало спочатку і єдиних технічних вимог щодо гімнастичних снарядів: дуже часто збірні команди приїжджали на міжнародні змагання з власним «реквізитом».

Перші спроби створити гімнастичні тренування на Україні починалися ентузіастами-одинаками спорту ще в середині XIX ст. В Одесі в 1861 році, був організований гімнастичний гурток. Він відкрився на 10 років раніше, ніж було створене перше в Росії офіційне "Суспільство гімнастів" у Москві. Царські чиновники заборонили реєстрацію організації. Першим офіційним гімнастичним суспільством, що виникло на Україні, можна вважати "Суспільство сприяння фізичному розвитку", засноване в Одесі в 1897 році.

Гімнастичні кружки стали організовуватися в Харкові, Чернігові, Катеринославі, Житомирі, Львові, Кам'янець-Подільському. У 1901 р. було засновано "Київське гімнастичне суспільство", найбільш численне на Україні. Авторитет гімнастичного суспільства зріс у спортивних колах Росії після перемоги Богуміла Гонзатке, кращого гімнаста Києва, на Всеросійському чемпіонаті по гімнастиці 1909 р.

Розвиток спортивної гімнастики в Україні стимулювала I Всесоюзна спартакіада 1928 року. У період підготовки до великої спортивної події країни в Києві, Харкові, Чернігові, Луганську, Одесі й інших містах були проведені спортивно-гімнастичні агітаційні свята, у яких взяло участь близько 25 тис. чоловік.

З 1934 року у всій країні почався швидкий розвиток гімнастики. У Москві відбулися перші всесоюзні змагання. Перше місце зайняла команда України. Спортивна гімнастика на Україні придбала масовий характер, що дозволило республіці стати ведучим методичним центром, висунути плеяду талановитих гімнастів.

Війна перервала спортивне життя країни. Але вже в 1944 році у всіх областях УРСР були проведені показові спортивно-гімнастичні свята, присвячені датам звільнення міст від німецько-фашистських загарбників. Відродженню популярності гімнастики в республіці сприяли регулярно проведені в областях фізкультурні паради, гімнастичні показові виступи, масові змагання.

  Найбільших успіхів на всесоюзній гімнастичній арені серед гімнастів України домагалися: Борис Шахлін - 19 золотих медалей, В. Чукарін - 17, А. Ібадулаєв, Л. Латиніна по 12, П. Астахова - 10, Ю. Титов, І. Бердиєв  по 7, М. Гороховська - 5, Н.Бочарова - 4. Борис Шахлін дотепер залишається своєрідним рекордсменом по числу золотих нагород, завойованих у чемпіонатах Радянського Союзу.

Борис Шахлін

Віктор Чукарін

Художня гімнастика — це складно-координаційний вид спорту, під музичний супровід, що виконує одна гімнастка, або команда із п'яти дівчат з кількома предметами по черзі: м'ячем, скакалками, булавою, обручем і стрічками. Художня гімнастика є олімпійським видом спорту. Цей винятково жіночий вид спорту широкої популярності набув після 1961 року, коли на конгресі Міжнародної федерації гімнастики (FIG), було схвалене рішення проводити міжнародні змагання з художньої гімнастики. У 1963 році при жіночому технічному комітеті Міжнародної федерації гімнастики створили технічну комісію з художньої гімнастики. Відтоді чемпіонати світу з цього виду спорту відбуваються регулярно. У програмі Олімпійських ігор художня гімнастика з 1984 року.

Про художню гімнастику можна складати поеми. Вона — втілення грації, пластики, краси, спритності. І терплячого, вдумливого ставлення до життя.

Гімнастика, зокрема художня, розвивається в 23 регіонах України з 27. Найбільш успішно в Криму, Одесі, Львові, Дніпропетровську.

Україна належить до провідних гімнастичних держав світу. Найвизначніша гімнастка всіх часів — Лариса Латиніна народилася в Херсоні й тренувалася в Києві.

Лариса Латиніна

В радянські часи чимало інших спортсменів, які представляли на міжнародній арені СРСР, жили й тренувалися в Україні. Найвизначніша українська гімнастка часів незалежності — Лілія Подкопаєва, олімпійська чемпіонка Атланти.

Лілія Подкопаєва

Славиться українська школа художньої гімнастики, яка виховала таких олімпійських чемпіонок як Ірина Дерюгіна, Олександра Тимошенко, Катерина Серебрянська. На пекінській Олімпіаді українка Ганна Безсонова здобула бронзову медаль в особистих змаганнях.

Ірина Дерюгіна	Олександра Тимошенко
Катерина Серебрянська	Ганна Бессонова

Методика розвитку сили та гнучкості

Фізичні вправи мають особливе значення для людини: підвищення тонусу нервової та м’язової систем, працездатності, їх потрібно виконувати кожного дня всім учням.

Виконання фізичних вправ для розвитку сили й гнучкості є стимулюванням ряду фізіологічних функцій організму. Це, насамперед, стосується діяльності серцево-судинної і дихальної систем. У результаті виконання вправ швидко підвищується загальний тонус організму, пожвавлюється діяльність серцево-судинної системи, внаслідок чого ліквідуються вогнища застійної, депонованої крові, зокрема, у черевній порожнині. Посилюється функція дихання: збільшується його глибина, поліпшується легенева вентиляція. Покращується також і діяльність шлунково-кишкового тракту, нирок, поліпшуються процеси обміну речовин тощо.

Вправи для розвитку сили та гнучкості - це комплекс фізичних вправ, характер яких та форма проведення різноманітні й залежать від мети занять. Якщо розглядати ці вправи як засіб підняття функціональних можливостей організму, то достатньо виконувати їх протягом 10-15 хв., застосовуючи прості вправи, які не викликають відчуття втоми.

Загальний принцип побудови комплексу полягає в тому, щоб забезпечити участь основних м’язових груп в русі, що в свою чергу активно впливає на роботу внутрішніх органів. У комплекс потрібно також включати вправи як на дихання, так і на гнучкість. Потрібно уникати виконання вправ статичного характеру, із значним обтяженням, на витривалість (наприклад, тривалий біг до втоми).

Завдання вправ для розвитку сили й гнучкості:

 - стимулювати розвиток м’язів, що забезпечують правильну поставу, розвивають органи дихання, кровообігу, поліпшують обмін речовин;

 - сприяти загартуванню організму учнів;

 - підвищення загального рівня розвитку активної і пасивної рухомості в суглобах, зміцнення суглобів;

 - розвиток максимальної амплітуди в тих рухах, які сприяють швидкому оволодінню спортивною технікою і на цій основі – покращення результатів.

 Під гнучкістю розуміють морфо-функціональні властивості опорно-рухового апарату, які визначають ступінь рухомості його ланок. Іншими словами, гнучкість – це здатність людини виконувати рухи з великою амплітудою. Розрізняють активну і пасивну гнучкість.

Активна гнучкість проявляється за допомогою власних м’язових зусиль. Наприклад, піднімання прямої ноги вперед (вбік) і утримання її в цьому положенні. Активні рухи виконуються за рахунок роботи м’язових груп, які проходять через даний суглоб.

Пасивна гнучкість проявляється шляхом прикладання до рухомої частини тулуба зовнішніх сил – зовнішнього обтяження; зусиль партнера і т. д. Показники пасивної гнучкості у більшості випадків вищі від показників активної гнучкості. Різницю між показниками активної і пасивної гнучкості називають "запасом гнучкості". Гнучкість відносно легко і швидко розвивається, якщо заняття носять щоденний систематичний характер. Найбільш значні темпи збільшення показників гнучкості спостерігаються з 7 до 8 та з 11 до 13 років. Потім гнучкість стабілізується і, якщо не виконувати вправи, що спрямовано впливають на гнучкість, вона вже в 16-17- річному віці починає прогресивно погіршуватися.

Розвиток гнучкості тісно пов’язаний з розвитком сили. Захоплення силовими вправами може призвести до обмеження рухомості в суглобах, як і прискорений розвиток гнучкості без належного зміцнення м’язово-зв’язкового апарату може призвести до розхитаності в суглобах. Звідси випливає необхідність оптимального поєднання в процесі фізичного виховання вправ, спрямованих на розвиток гнучкості, з силовими та іншими вправами, що сприятимуть гармонійному розвитку фізичних якостей.

тренування для хлопчиків

вправи для рук дівчатам     

 ( ємкість по 1.5л води)

АЄРОБІКА!!!

https://www.youtube.com/watch?v=4GyKfkSReLo&list=TLPQMDkwNDIwMjCNAxskxKeqhw&index=2

Домашнє завдання!!!
Зняти на відео нахил тулуба з положення сидячи.
(Сідаєте на підлогу, ноги рівно, між ногами 20 см, двома руками нахиляєтесь не згинаючи ніг до лінійки. Руки разом, фіксуєте 2 с. Вам у цьому потрібен помічник, щоб тримав лінійку. Чим більше см буде на лінійці, тим краща у вас амплітуда тіла.) Дівчата 14 см, хлопці 9 см.

ритмічна гімнастика

вправи для рівноваги та балансу тіла

розвиток гнучкості

домашнє завдання!

Зняти на відео згинання, розгинання рук в упорі від підлоги хлопчики. Дівчатка від лави(ліжка). Хлопці 20 раз,  дівчата 14 раз. Відправити мені на електронну адресу або вайбер.

тести по темі гімнастика

1. Укажіть найбільш доступний прийом контролю за функціональним станом організму під час занять фізичними вправами?

варіанти відповідей

 а) контроль частоти серцевих скорочень;

 б) вимірювання обсягу біцепсів;

 в) вимірювання зросту та маси тіла;    

 г) контроль сили м’язів кисті;  

Запитання 2

2. Укажіть, який зі спортивних предметів є зайвим у змаганнях із художньої гімнастики?

варіанти відповідей

 а) булава;

б) м’яч;

 в) диск;

г) обруч;  

Запитання 3

3. Укажіть підготовчу вправу для виконання перекатів, перекидів, сальто?

варіанти відповідей

 а) групування;

 б) страхування;

 в) рівновага;

г) упор;

Запитання 4

4. Дайте визначення терміна «здоров’я».?

варіанти відповідей

 а) стан, за якого відсутні захворювання;

 б) стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя;

 в) стан, за якого відсутні фізичні вади;

 г) стан, за якого комфортно займатися фізичними вправами;

Запитання 5

5. Укажіть, який зі спортивних снарядів відсутній в офіційній програмі змагань зі спортивної гімнастики?

варіанти відповідей

 а) кінь;

 б) бруси;

в) батут;

 г) колода;

Запитання 6

6. Укажіть назву стройової вправи, де особи розміщуються одна біля одної пліч-о-пліч на одній лінії?

варіанти відповідей

 а) шеренга;

 б ) фланг;

 в) фронт;

 г) колона;

Запитання 7

7. Назвіть гімнастичний снаряд, через який виконують опорні стрибки?

варіанти відповідей

 а) гімнастична перекладина;

 б) гімнастична скакалка;

 в) гімнастичний кінь;

 г) гімнастична лава; 

Запитання 8

8. Назвіть гімнастичний снаряд, який застосовують для виконання вправ у рівновазі?

варіанти відповідей

 а) гімнастична стінка;

 б) гімнастична скакалка;

 в) гімнастична колода;

 г) перекладина;

Запитання 9

9. Укажіть назву стройової вправи, де особи розміщені одна за одною?

варіанти відповідей

 а) перешикування;

 б) колона;

 в) фланг;

 г) фронт;

Запитання 10

10. Укажіть акробатичну вправу, яку називають «берізкою»?

варіанти відповідей

 а) стійка на руках;

 б) стійка на лопатках;

в) стійка на плечах;

 г) стійка на лівій руці;

Запитання 11

11. Укажіть, чим нагороджували переможців античних Олімпійських ігор?

варіанти відповідей

 а) золотою медаллю;

 б) вінком з гілок оливи;

 в) вінком з гілок лавра;

 г) вінком з гілок селери;

Запитання 12

12. Укажіть мету ранкової гігієнічної гімнастики?

варіанти відповідей

 а) запобігти спізненню до школи;

 б) допомогти організму остаточно прокинутися;

 в) підготуватися до участі у змаганнях;

 г) сприяти розвитку витривалості;

(відвовіді відправити мені на електронну адресу або вайбер)

спеціальні вправи для розвитку сили м'язів